Codein напиток Lean (лин) Керчь

Пацаны, привет фрики! Вчера я замутила такую историю, что просто мозги поворачиваются жёстко и сразу. Вобщем, я решила закупиться закладками и через некоторое время оказалась на острие приключений, где экстрасенсы наждачкой пошли стеклить, а я однозначно активно вписалась в их команату! И даже знаете почему? Потому что у меня был беленький, самый настоящий героин, даже отлом его показывался в мозгу с трипами и наслаждением, словно я в другой реальности живу. Так вот, купили мы с мазной Катей этот беленький, а тут перед глазами проглянул эфедринщик из нашего района, чувак, который ловит рецепты на всевозможные таблетки. И ещё он супер-болтанутый, вот прям какой-то таблетолог нашего двора, и все девчонки на него шмякнулись. Так вот в тот день, когда мы закупались закладками, мы зацепили его и предложили попробовать. Он первый раз, конечно, отказался, типа "это не моё", но мы его не слушали и начали гонять его словами, мол "да ты типо не мужик, да ты боярин, да тебе и вправду не зашло бы". Ну и конечно же, не удержался он и решил все же попробовать. Мы так подковырнули его, что сразу стал его экстрасенсорический дар каким-то хреновым. Он стал все разыгрывать, как будто он ускоритель на всех нас, и делился своими прогнозами, как будто он самый настоящий экстрасенс. Это было охуенно, пацаны! Каждый день собирались у него, взрывались смехом, когда он начинал свои предсказания с непонятными жестами и словами. Через некоторое время, мы его спалили, какую-то гадость попробовал, что допер до болезного состояния. Таких болтанувших даже я не видела никогда. Это было лол, серьезно! Так он и назывался – Шурыга. Прикольный ник, правда? А вообще, эта история с Шурыгой казалась нам такой классной, что мы с Катей решили еще больше попробовать наши закладки и заполучить более крутые трипы. Нужно было найти новые контакты, чтобы не светиться перед всем двором, а то вдруг кто-то из наших соседей заметит и нас за это съест. В общем, мы вспомнили про своего старого знакомого – Макса, он был в курсе всех закладок. Добавили его в нашу группу в ВКонтакте, и через пару дней он написал нам. Оказалось, что Макс уже продвинулся в своем бизнесе и имел своих парней, которые закладки разводили. Наливайте зелень! Вобщем, мы решили встретиться и обсудить детали нашей сделки. Мы с Катей, как две настоящие мазные, встретились с ним в парке и там обсудили все, что нам было нужно. Как оказалось, Макс был большим знатоком закладок, он рассказал нам про кучу новых сортов и разновидностей. Мы с Катей просто глазам своим не поверили! Мы с Катей все как на иголках сидели, слушали его и думали, где же можно было бы взять безопасные таблы, чтобы почувствовать все эти головокружительные трипы. Вобщем, купили мы у Макса полный набор закладок, и теперь мы можем болтануться в любое время. Мы уже опытные пацаны в этом деле, и ничто нас не испугает. Я чувствую себя свободной и полной энергии. Вот такая история, братишки, с закладками и беленьким. Ужас, какая же я лoхуха была, когда еще не пробовала все это.

Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?

Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.

Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.

Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.

Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?

Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?

Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:

Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!

Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.

Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.

Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!

В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.

Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!

Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.

Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.

Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!

Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!

У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.

Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.

Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.

Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.

Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!